Довгий час питання санітарії і гігієни не дуже хвилювали наших предків: у європейських містах помиї і нечистоти викидалися з вікон прямо на вулицю, і навіть у Версалі ще в XVIII столітті балкони палаців і навколишні чагарники часто служили місцем для відправлення природних потреб.
Родоначальником унітазів можна вважати нічну вазу з фарфору, що подається знатним персонам у Франції або звичайний стілець з вирізаним отвором, використовуваний для цих же цілей в Германії. Але унітаз в його традиційному розумінні, як чаша із зливним бачком, вперше придумав англієць Томас Креппер. Американське “crapper” для позначення туалету походить від прізвища його творця.
Цей заповзятливий англієць, почавши як скромний сантехнік в Челси, незабаром створив свою компанію і через декілька років забезпечував водорозбірною і сантехнічною апаратурою Букингемській і Віндзорській палаци.
Місце в історії сантехніки Крепперу міцно забезпечило придуманий ним пристрій дозованого і економічного зливу води у вигляді бачка. На фото представлений відтворений в даний час унітаз, створений колись фірмою Креппера.
Зливна труба від бачка до унітазу, як і раніше, зроблена з міді, а ось унітаз виконаний з високоякісного фарфору, на відміну від давнього, зробленого з неміцного фаянсу. Зовнішність унітазу відроджена до щонайменших деталей: ажурні утримувачі для унітазу і бачка відлили з чавуну, а дерев’яне сидіння – трон – з масиву дуба.
Цей зразок вікторіанської епохи носить і відповідну назву – “Поважний”.
З тих пір, як був придуманий перший зразок, на різних континентах і в різних країнах проводиться багато різноманітної сантехнічної продукції: унітази, пісуари, біде і раковини самих різних форм і призначення. І на перший погляд всі вони схожі один на одного, незалежно від країни-виробника.
Проте, національні пріоритети все ж таки є видимим: скандінави, наприклад, зробили ставку на удосконалення систем подачі і зливу води, американці і німці традиційно проводять унітази великого розміру, а продукцію італійців відрізняє своєрідний декор і лепніна. Японці ж з унітазу зробили міні-лабораторію, що проводить аналізи.
Унітази стали кольоровими, розписними, позолоченими і прикрашеними лепніной. Проте, як і раніше більшість покупців віддають перевазі традиційний білий колір і класичні форми в сантехніці.
Вся сантехніка, як і раніше, проводиться з фарфору і фаянсу. Відрізнити один від одного на перший погляд часто буває важко навіть фахівцеві, тому що вироби покривають кольоровою глазур’ю або емалями. З погляду експлуатаційних характеристик вважається, що фарфор менш пористий, має нижчий коефіцієнт водопоглинання, а відповідно, менше вбирає грязь і запахи.